18 травня – День пам'яті жертв депортації кримськотатарського народу
«Великий терор» сталінського режиму не обмежувався лише українським населенням, він розповсюдився і на кримськотатарський народ.
У цей день у 1944 році згідно із таємною постановою Державного комітету оборони № 5859-сс «Про кримських татар», підписаною Сталіним, розпочалася спецоперація військ НКВД з метою звільнення Кримського півострова від корінного населення. Формальною підставою стало обвинувачення кримських татар у масовому дезертирстві та співпраці з німцями, що геть не відповідало дійсності – понад 17 тисяч кримців було мобілізовано до Червоної армії в перші дні війни, третину учасників партизанського руху, що розгорнувся на півострові, теж складали кримські татари.
Спецоперація, у якій біло задіяно 32 тисячі співробітників НКВД, розпочалася о 3-й годині ранку. Депортованим (а це були переважно жінки, діти, старі, оскільки усе доросле чоловіче населення воювало) давалося на збори від кількох хвилин до півгодини, після чого їх звозили машинами до залізничних станцій Бахчисарая, Джанкоя та Сімферополя, а звідти переповненими, наглухо закритими ешелонами відправляли на «спецпоселення» на схід – в Узбекистан, Казахстан, Таджикистан. Частина депортованих потрапила на примусові роботи до Московського вугільного тресту, до таборів фронтового резерву та до ГУЛАГу. Дорога тривала до трьох тижнів. Багато депортованих від голоду та хвороб померли в дорозі.
Дізнатися більш детально про депортацію кримськотатарського народу, ви зможете переглянувши пізнавальні відеоролики за корисним посиланням: «День в історії. Початок депортації кримських татар» https://www.youtube.com/watch?v=hkrNdJjZczc, «Депортація кримських татар -- трагедія цілого народу» https://www.youtube.com/watch?v=PEsAmcbeM2A та «Депортація кримських татар» https://www.youtube.com/watch?v=wEKlCjU9DAg.Загалом протягом трьох днів з Криму було вивезено понад 190 тисяч кримських татар. Окремою трагічною сторінкою цієї спецоперації стала доля жителів кількох кримськотатарських сіл на Арабатській стрілці – про них просто забули, а коли спохопилися, то просто вивезли на баржі в море і потопили.
Депортація мала катастрофічні наслідки для кримських татар в місцях заслання. Протягом року до завершення війни від голоду, хвороб та виснаження загинуло понад 30 тисяч кримських татар. Не меншої шкоди зазнало господарство Криму, позбавлене досвідчених працівників. Лише в 1989 році кримським татарам було дозволено повернутися на батьківщину. Після незаконної анексії Криму у 2014 році російська влада продовжує дискредитацію та утиски кримських татар, що лишилися на півострові.
У 2015 році Верховна Рада визнала примусове виселення корінного народу Криму актом геноциду.
Нині кримськотатарський народ запустив онлайн – акцію «Я пам’ятаю». Ознайомитися зі змістом, метою ви можете за посиланням https://novynarnia.com/2020/05/12/ya-pamyatayu/. Окрім цього, УІНП пропонує ознайомитися з інформаційними матеріалами за посиланням https://bit.ly/3dVO24M, де кожний зможе вивчити історичні факти, прочитати свідчення та повністю перенестися у той час. Також радить переглянути інформацію про депортацію радянськими спецслужбами кримськотатарського та інших народів, яка представлена в рамках виставки «Тріумф людини: мешканці України, які перемогли ГУЛАГ»: https://bit.ly/3cNk8Qk; про жахи депортації та життя кримських татар у місцях спецпоселень розповідає і серія авторських програм історикині Гульнари Бекірової на каналі АTR (необхідні посилання додаються: https://bit.ly/2zIVktY, https://bit.ly/2ThMUk7 та https://bit.ly/2Xa6uQF). Маленьким дітям буде важко донести про усі ці жахи, тому їм було підготовлено проєкт «Книга-мандрівка» (https://bit.ly/3dNmuP8),розповідає Джамала.
Також УІНП рекомендує для перегляду фільми Ахтема Сеїтаблаєва «Хайтарма» та «Чужа молитва» і фільм Нарімана Алієва «Додому» з подальшим обговорення через мессенджер Фейсбук з класними керівниками старших класів.
Пам’ятаймо всі події, які були в історії та не повторюємо їх знову!