76-та річниця вигнання нацистів з України
В Україні 28 жовтня 2020 року відзначають 76-ту річницю вигнання нацистських окупантів з України. Цього дня вшановують пам'ять усіх українців, які віддали життя, виганяючи нацистських окупантів з нашої країни, у лавах радянської армії або Української повстанської армії. 28 жовтня 1944 року з території України (найзахідніший регіон — Закарпаття) вигнано останнього солдата нацистського рейху.
Історія встановлення пам'ятної дати
Уперше День визволення України від фашистських загарбників у державному календарі свят з'явився в 2009 році. За 5 років до цього, у 2004 році в Києві відбувся парад, присвячений 60 - річчю цієї пам'ятної дати. Тоді в параді брала участь бойова техніка часів Другої світової війни, зокрема танк Т-34. Відзначати пам'ятну дату на офіційному рівні у 2009 році запропонував тодішній міністр економіки Сергій Тігіпко. Сталося це 15 жовтня, а вже 20 жовтня цю ідею підтримав третій президент України Віктор Ющенко, підписавши указ № 836/2009 про запровадження відповідного свята.
Шлях вигнання нацистських окупантів з України
У ході Німецько-радянської війни (1941-1945) саме на території України відбулися ключові битви за визволення Європи від нацизму. У ході вигнання нацистських окупантів з України силами чотирьох Українських фронтів, які налічували понад 2,3 мільйона осіб, протягом січня 1943 року — жовтня 1944 року проведено низку наступальних операцій, найбільш значущі з яких: Донбаська — з 13 серпня до 22 вересня 1943 року; Корсунь-Шевченківська операція — з 24 грудня 1943 до 17 лютого 1944 року; Львівсько-Сандомирська — з 13 липня до 29 серпня 1944 року і завершилися вигнання нацистських окупантів з України. Повне витіснення угорських і німецьких військ із найзахіднішого регіону теперішньої України(Закарпаття) відбулося в результаті наступальної операції радянськими з'єднаннями Четвертого та Першого Українських фронтів Східно-Карпатської. Вигнання нацистів із Закарпаття розпочалося 9 вересня 1944 року під час Східнокарпатської стратегічної воєнної операції. Складовими частинами Східнокарпатської операції були Карпатсько-Дуклянська та Карпатсько-Ужгородська фронтові наступальні операції. У ході Карпатсько-Ужгородської операції війська 4-го Українського фронту здобули карпатські перевали й наступали на Закарпаття. 16 жовтня радянські війська зайняли місто Рахів, 24 жовтня визволили Хуст і Сваляву, 26 жовтня – Мукачево, а 27 жовтня — Ужгород. 28 жовтня радянські війська вийшли на сучасний кордон України. Хоча насправді залишавсь іще Чоп — залізничний вузол на кордоні України зі Словаччиною й Угорщиною. 28 жовтня війська тільки почали визволяти прикордонне місто, а 29 жовтня війська 17-го гвардійського стрілецького корпусу визволили Чоп. Окремі райони Чопа кілька разів переходили з рук у руки. Остаточно місто стало вільним аж 23 листопада 1944 року. Нині це найзахідніший населений пункт України. Втрати в ході тих подій були досить великими з обох боків. Німці та угорці втратили приблизно 60 тисяч убитими, 28 тисяч їхніх вояків потрапили в полон. Радянська армія втратила понад 50 тисяч військових. Зокрема 41 тисяча — убиті та поранені, ще 2 тисячі зникли безвісти. Багато хто отримав обмороження.
Новий погляд на відзначення знаменної дати.
Після Революції гідності День визволення України від фашистських загарбників вважається дещо некоректним у своєму найменуванні. Інститут національної пам'яті (ІНПУ) наполягав на використанні терміну "вигнання нацистських окупантів з України" замість сталого виразу - "визволення України від фашистських загарбників". "Термін "звільнення" передбачає свободу, а в 1944 році Україна не стала вільною. З вигнанням нацистських окупантів вона не отримала свободи, а опинилася під іншим пануванням, результатом якого стали масові репресії та депортації, зокрема сотень тисяч українців, поляків і цілого кримськотатарського народу", - пояснював тодішній голова відомства Володимир В'ятрович. За його словами, теза про понад 70-річне звільнення "є продовженням існування радянських пропагандистських кліше, якими досі користується Росія у війні з Україною". У ІНПУ підкреслювали, що під час Другої світової війни СРСР мав на меті не визволення українського народу, а відновлення тоталітарного режиму на території сучасної України. Свободу український народ відвоював безпосередньо 24 серпня 1991 року - звільнення України відбулося тільки з розпадом Радянського Союзу. У 2019 році назву свята не було змінено на державному рівні й воно продовжувало існувати як День визволення України від фашистських загарбників. Але у 2020 році цей день уже має назву День вигнання нацистських окупантів з України.
Згадаймо! Вшануймо!
12 жовтня 2020 року в Тернівському НВК педагогом – організатором Тихоненко К.Л. була проведена історична година «Допоки пам'ять у серці не згасає» для учнів 11 класу. Заздалегідь школярам було запропоновано самостійно вивчити питання щодо окупації України та шляхів її звільнення. Здобувачі освіти досконало опрацювали дані питання, дехто інформацію записав тезисами, дехто створив презентацію, а деякі підготували доповіді. Під час історичної години педагог, сказавши вступне слово, надала можливість кожному виступити. Інформація була цікава, підтверджена різними джерелами. Після цього учні доповнювали один одного. Отже, усі учасники процесу мали змогу готуватися до зовнішнього незалежного оцінювання. На завершення зробили світлину, тим самим наголошуючи, що молоде покоління віддає шану героїчному подвигу і жертовності Українського народу в Другій світовій війні.