Новини

Щорічно в усьому світі 18 травня святкується Міжнародний день музеїв. У цей день музеї відкривають свої двері для всіх бажаючих, зовсім безкоштовно й з радістю показуючи свої виставочні зали, нові експонати, розповідають і працюють у дусі девізу "Музеї - це важливий засіб культурного обміну, збагачення культури і розвитку взаєморозуміння, співробітництва й миру...

«Великий терор» сталінського режиму не обмежувався лише українським населенням, він розповсюдився і на кримськотатарський народ.

20 – 30 роки ознаменувалися періодом «Великого терору» радянської влади, тому класні керівники не могли не ознайомити своїх вихованців з цими злочинними діями, які відбувалися в період «сталінізму».

День пам'яті жертв політичних репресій - це щорічний національний пам'ятний день в Україні, що припадає на третю неділю травня. Відзначається згідно з указом президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму.

Виховний процес у навчальному закладі не припиняється, тому у День пам'яті померлих від СНІДу класні керівники старших класів пропонують інформацію, яка не лише розкриє поняття ВІЛ – інфекції та СНІДу, але й застерігають від невірних кроків у житті.

День пам'яті померлих від СНІДу проводиться кожну третю неділю травня. Ця дата була встановлена Всесвітньою організацією охорони здоров’я. Метою цього дня є: вшанувати пам’ять померлих від СНІДу та розповсюдити якомога більше інформації для профілактики цього захворювання. А найголовніше – привернути увагу суспільства до цієї проблеми, таким чином врятувати людей від чуми ХХІ століття.

День Європи – це символ започаткування нової успішної моделі мирної співпраці між державами, що ґрунтується на спільних цінностях: свободи, демократії, поваги до прав людини, верховенства права, та враховує інтереси всіх учасників.

З сім’ї починається життя людини, тут відбувається формування її як громадянина. Вона - джерело любові, поваги, солідарності та прихильності, те, на чому будується будь-яке цивілізоване суспільство, без чого не може існувати людина. Благополуччя родини - ось мірило розвитку і прогресу країни.

Міжнародний день сім'ї – це свято в Україні досить молоде, його відзначають щороку 15 травня з 2012-го року. Традиційно цей день заведено проводити у колі найближчих – у колі сім'ї.

День матері святкується у світі 10 травня, в Україні традиційно у другу неділю травня. У цей день заведено вітати своїх матусь і дякувати їм за подароване життя й теплу підтримку.

Підростаюче покоління з вдячністю адресує привітання ветеранам, дітям війни та вдовам загиблих героїв під час Другої світової війни. Крім цього діти поділяться інформацією про своїх рідних героїв та героїв – односельчан.

Шановні школярі! Пропоную розширити ваші знання щодо воєнних дій, які відбувалися на території України під час Другої світової війни.

Шановні здобувачі освіти! У цього році ми відзначаємо 75 – річницю перемоги над нацизмом у Другій Світовій війні та День пам’яті та примирення. Це ювілейні дати, тому вихователь дошкільного відділення та класні керівники не змогли залишити їх поза увагою. Не зважаючи на період карантину - продовжується виховний процес.

Солдати, діти війни, вдови, партизани… Усі вони герої! Кожний з них пережив лихо: втрату рідних, домівки… Але вони вистояли, змогли протистояти ворогу. Тому підростаюче покоління та їх батьки виражають свою шану через фотомалюнки та поробки! Представляємо їх вашій увазі
(https://drive.google.com/open?id=1wXLeMirpeKm8jmp1lEFBTxzo0-C5IdYc ).

26 квітня 1986 року о 01:23:44 за київським часом сталася найбільша техногенна аварія в історії людства - з різницею у дві секунди відбулись два вибухи на четвертому реакторі Чорнобильської АЕС, у результаті яких сумарна радіація ізотопів, викинутих у повітря, становила 50 мільйонів кюрі, що в 30 - 40 разів більше, ніж під час вибуху бомби в Хіросімі в 1945 році. Лише наступного дня, після того як у Швеції за рівнем радіації визначили, що в Україні відбулася аварія, уряд СРСР повідомив про Чорнобильську трагедію (https://www.youtube.com/watch?v=O_aRrrz1g6A ).
Розглянемо з вами деякі аспеки Чорнобильської трагедії.
Чорнобильська атомна електростанція була запущена в експлуатацію з 1976 року. Вона розташована за 100 кілометрів на північ від Києва і мала чотири реактори, кожний з яких був здатен виробляти до тисячі мегават електроенергії.
Випробування на атомній електростанції.
Увечері 25 квітня 1986 року група інженерів розпочала на 4-у реакторі абсолютно непідготовлений технічний експеримент, під час якого потужність реактора була знижена на 7% від норми, а контрольні пристрої були відключені. Робота реактора стала нестабільною і неконтрольваною, а спроба відновити стандартний режим його роботи - запізнілою. 26 квітня 1986 року на 4-у реакторі пролунали два вибухи. Вони були не ядерними, а хімічними, і, як наслідок, перегрів реактора та накопичення великої кількості газів, що з'явились під час неконтрольованої реакції. Потужність вибухів була настільки великою, що було зруйновано стальну і свинцеву обшивку реактора, в повітря піднялось понад 60 тонн радіоактивних матеріалів.
Причини
Серед найбільш ймовірних причин Міжнародна консультативна група з ядерної безпеки INSAG (створена МАГАТЕ) в своєму звіті вказала небезпечні особливості конструкції реактора, недотримання правил експлуатації, низьку кваліфікацію персоналу станції і помилки операторів під час проведення випробувань.
Перші жертви і ліквідатори.
Першими жервами стали працівники станцiї, які були присутні під час випробувань четвертого енергоблоку вночі 26 квітня 1986 року. Оператор головних циркуляційних насосів Валерій Ходемчук загинув безпосередньо під час вибуху. Вранці від травм хребта і опіків у лікарні помер пуско-наладчик Володимир Шашенок. Променева хвороба була виявлена у 134 співробітників ЧАЕС, 28 з яких померли через кілька місяців після аварії.
Сигнал про спалах надійшов на пульт охоронної військової частини №2 (розмову диспетчерів ви знайдете за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=Ip8XOXyoKHw ), уже о 01:25, на місце аварії відразу ж виїхав караул на чолі з лейтенантом В.П. Правиком, також виїхала бригада пожежників з Прип'яті під керівництвом В.М. Кибенка. Під час ліквідації загоряння ще не був відомий достовірний рівень радіації, тому із засобів захисту у пожежних були тільки рукавиці, каски, брезентові роби і протигази, які вони практично відразу ж зняли через високу температуру. Бригадам військової частини, прип'ятським та київським пожежникам, які прибули в якості підкріплення, вдалося не допустити подальшого поширення вогню на інші енергоблоки. Керував операцією 23-річний лейтенант В.П. Правик. Через високу дозу опромінення пожежний помер у московській лікарні 11 травня 1986 року. Всього в ліквідації аварії на ЧАЕС було задіяно близько 600 тис. осiб з усього СРСР.
Ліквідація наслідків.
На ліквідацію наслідків аварії було задіяні велика кількість техніки та людських ресурсів. Лише через три тижні при допомозі 4 тисяч тонн піску, бору, свинця і глини вдалось ізолювати реактор, що продовжував випромінювати радіацію, і запобігти подальшому забрудненню грунту. До кінця 1986 року був збудований перший саркофаг над 4 – м енергоблоком, який захищав увесь світ від радіаційного лиха.
Місто – привид Прип'ять.
До моменту аварії Прип'ять була одним з наймолодших міст Союзу. Середній вік жителів становив 28 років, літніх людей практично не було. У місто "мирного атома" з'їжджалися інженери і вчені зі своїми сім'ями. Для них будувалися будинки, різні об'єкти інфраструктури з сучасною архітектурою, на травневі свята 1986 року мав відкритися міський парк розваг, але цьому не судилося статися. Багато жителів Прип'яті стали очевидцями вибуху на ЧАЕС, спостерігаючи його зі своїх вікон. Однак про аварію городянам повідомили не відразу. Весь день 26 квітня люди ходили по вулицях і дихали вже зараженим повітрям. Евакуація почалася тільки 27 квітня. Людям заборонялося брати з собою речі, іграшки, домашніх тварин. Щоб не допустити паніки, прип'ятчанам сказали, що через 3 дня вони зможуть повернутися в свої будинки. Протягом перших днів вивезли жителів 10-кілометрової зони, потім евакуювали людей з території 30 км від місця аварії. Близько 300 осіб повернулося в Зону відчуження через місяць, але протягом майже 20 років до них не пускали родичів. Будинки Прип'яті залишалися в недоторканому стані 10 років після аварії. Місто обнесли сигналізацією, також була встановлена охорона перших поверхів будівель. До 1997 року в Прип'яті була електрика і гаряча вода. З 2000-го життя міста завмерло і почалися мародерства.
Найбільш забруднені місця Зони відчуження.
Рівень радіації в приміщенні колишньої санітарної частини № 126 м Прип'ять зашкалює і зараз. Причиною цього стали перші постраждалі від наслідків авраріі. Ознаки променевої хвороби почали проявлятися у ліквідаторів вже через годину після початку робіт з гасіння пожежі на атомній станції. Чоловіків спочатку відправляли в прип'ятську медсанчастину-126, а потім в радіологічну лікарню Москви. Одяг ліквідаторів, що надходили до лікарні з місця вибуху, відразу ж переносили в підвал міської санітарної частини. До сих пір це місце вважається одним з найбільш забруднених в Зоні відчуження. Ще одним місцем, де цифри на дозиметрі можуть перевищувати норму в тисячу разів, є могильник радіоактивних відходів "Піщане плато". Він знаходиться в 4-х кілометрах від атомної станції. На його місці планувалося побудувати 6-й мікрорайон Прип'яті, але після аварії тут з'явилося 82 поховання радіаційних речовин. Сосновий ліс навколо Чорнобильської АЕС після аварії назвали "рудим". Дерева взяли величезну дозу радіоактивного пилу (опромінення становило до 2000 Рентген), забарвилися в бурий колір і світилися в нічний час. Під час робіт з дезактивації ліс був похований. Фахівці вважають, що до теперішнього часу природа вже практично відновилася в цьому місці, проте ще є ділянки, де рівень радіації зашкалює.
Інформування про аварію і пам'ятні дати.
Інформація про аварію на ЧАЕС з'явилася в ЗМІ тільки через кілька днів. У короткому повідомленні говорилося про те, що пошкоджений один з атомних реакторів на Чорнобильській АЕС, створена комісія з розслідування, надається допомога потерпілим. Про небезпеку радіоактивного забруднення і заходи захисту від радіації не було сказано ні слова. Тисячі людей вийшли на травневі демонстрації в Києві та інших містах, над якими вже зависла радіоактивна хмара. Згодом відповідальні особи виправдовували таку бездіяльність необхідністю не нагнітати паніку. Тільки через 2 тижні, 14 травня 1986 року, докладно про аварію жителям СРСР розповів в своєму зверненні М.С. Горбачов. Довгий час пам'ятних дат, присвячених героям, які пожертвували своїм життям для ліквідації страшної аварії, не існувало. Тільки в 2003 році на саміті країн СНД Леонід Кучма запропонував щорічно відзначати 26 квітня як Всесвітній День пам'яті жертв ЧАЕС, а також інших радіаційних аварій і катастроф. Дана пропозиція була підтримана. Крім цього, через 3 роки в Україні встановлено ще одну дату - День ліквідатора аварії на ЧАЕС (14 грудня).
Наслідки для здоров'я.
Вплив радіації на організм людини призводить до загибелі клітин, розвитку онкологічних захворювань і генних мутацій. За даними Greenpeace, Чорнобильська трагедія стала причиною смерті 90 тис. осіб по всьому світу від онкологічних захворювань.
Доповнити інформацію про трагедію, яка сталася на Чорнобильській АЕС ви зможете за посиланням (UA: Перший, 2016 р.; https://www.youtube.com/watch?v=55ueObCiq-w ).
Відродження життя в Чорнобилі.
Чорнобильская зона перетворилася в мекку для туристів-екстремалів з різних країн. Великою популярністю користуються екскурсії Прип'яттю, зустрічі з людьми, які повернулися до своїх домівок після аварії і продовжують жити "самоселами". Експерти стверджують, що природа в Зоні відчуження відновлюється, тут можна зустріти таких тварин як вовки, орли, кабани, лосі, олені. Однак, говорити про те, що перебувати людині тут цілком безпечно, ще рано.
Сучасність. Поява нових фактів.
З кожним роком відкривається все більше нових фактів стосовно Чорнобильської катастрофи. Тому ми пропонуємо здобувачам освіти підтримати інформаційну естафету (інформація розміщена за посиланням https://www.facebook.com/profile.php?id=100017461213705 на сторінці педагога – організатора Тихоненко К.Л. у соціальній мережі Фейсбук та у групі «Тернівський НВК», яка також знаходиться у соціальній мережі Фейсбук, посилання зазначається https://www.facebook.com/groups/2837225166347045/?multi_permalinks=2907821139287447%2C2907820915954136&notif_id=1587727291590391&notif_t=group_activity ) (доповнити та обмінятися пізнавальними відомостями про найбільшу техногенну катастрофу). Перевірити отримані знання ми зможемо за посиланням https://naurok.com.ua/test/intelektualna-viktorina-chornobil-tragediya-svitu-302696.html . Сучасність, на жаль, демонструє, що ми віддаляємося від трагедії, тому починаємо допускати безліч помилок. Про це свідчать останні події в Чорнобильській зоні. Отже, давайте донесемо до свідомості несвідомих людей факти, які стосуються наслідків від спричинення пожеж, використавши для цього мотиватори, розмістивши їх в соціальній мережі Фейсбук #Чорнобиль34. Ми завжди повинні пам’ятати про трагедію, щоб не спричинити наступної!

В умовах сучасних реалій продовжується інформування громадськості щодо євроатлантичної інтеграції України, тому пропонуємо підростаючому поколінню та їх батькам доповнити свій багаж знань щодо вище зазначеного питання. Отже, ознайомтесь з корисною інформацією щодо відносин НАТО і України (статтю можна знайти за посиланням https://www.nato.int/cps/uk/natohq/topics_37750.htm), переконайтесь у твердженні, що Північноатлантичний альянс надає українцям перспективи розвитку, можливість реалізувати проєкт «Наука заради миру» (більш детальну інформацію ви можете знайти за посиланням https://www.youtube.com/watch?time_continue=83&v=P0uFbM6iS3E&feature=emb_title ) , перегляньте статтю «НАТО підкреслює важливу роль України в боротьбі з короновірусом», яка чітко підтверджує співпрацю НАТО і України (стаття знаходиться за посиланням https://www.unn.com.ua/uk/news/1863821-u-nato-pidkreslili-vazhlivu-rol-ukrayini-v-borotbi-z-koronavirusom).
Запропонована інформація надає вам можливість вірно сформувати позитивні сторони вступу України до НАТО.

Традиційно щороку у квітні відзначаються День Довкілля та День Землі. Ці два свята є доказом того, що суспільство виявляє зацікавленість до розв’язання екологічних проблем та дбає про забезпечення прав громадян на безпечне довкілля. Тому, шановні школярі, пропоную отримати та доповнити корисну інформацію щодо вище вказаних свят. Розпочнемо з розгляду історії кожного.
Історія Дня Землі почалася ще у XIX столітті, коли американський активіст Джон Мортон висунув ідею один день на рік повністю присвячувати висадці нових дерев і чагарників. Тоді цей день називався День Дерева.
У 1970 році відомий американський політик і активіст сенатор Гейлорд Нельсон організував групу зі студентів і провів першу «одноразову» акцію до Дня Землі. А у 1971 році було проголошено Тиждень Землі (протягом 3-го тижня квітня) як щорічну подію, яка стала дуже популярною серед населення США (дізнатися більше про повну інформацію про дане свято ви можете за корисним посиланням https://www.youtube.com/watch?v=igaLgGXWsWY ).
У той час, як на початку День Землі відзначали здебільшого у Сполучених Штатах, природоохоронні органзації зробили його міжнародним, і в 1990 році організували акції у 141 країнах світу.
У 2009 році Генеральна Асамблея ООН проголосила Міжнародний день Матері - Землі, ухваливши відзначати його 22 квітня.
В Україні День Землі відзначається з 1992 року, і до сьогодення.
Що стосується Дня Довкілля, то він відзначається в Україні щорічно у третю суботу квітня з 1998 року згідно з Указом Президента України «Про День довкілля» № 855/98. Указ був підписаний 6 серпня 1998 року, а перший раз День довкілля був відзначений у 1999 році.
Цього дня громадські організації проводять заходи, спрямовані на поліпшення стану навколишнього середовища: очищення водних джерел, озеленення, збереження заповідних об’єктів, поширення екологічних знань.
Спочатку свято було задумано для того, щоб відзначити Стокгольмську конференцію з довкілля, яка стала однією з найважливіших в історії екологічного руху.
Цього дня була заснована UNEP (United Nations Environment Network) – Екологічна програма ООН, яка зараз є основним організатором та ідеологом Дня довкілля.
У 2020 році Український День навколишнього середовища (День Довкілля) припадає на 18 квітня.
Протягом квітня здобувачі освіти вели активне онлайн – листування з педагогом – організатором Тихоненко К.Л. через соціальну мережу Фейсбук щодо проведення Дня Землі та Дня Довкілля в домашніх умовах. І вже до 16 квітня 2020 року була спільно створена «Скарбничка пропозицій». Ремарочка: діти не лише пропонували, але і самі закликали демонструючи. Отже, представляємо наші пропозиції для учнів та їх батьків.
- Молодшим школярам та їх батькам пропонуємо пограти і природу врятувати (гру – рух «Як зберегти природу» ви можете знайти за посиланням https://www.youtube.com/watch?v=CZ5-hV-95g0). Увечері про казки і оповідання не забувайте (http://megaznaika.com.ua/kazka/category/kazky-i-opovidannya-pro-berezhlyve-stavlennya-do-pryrody/) та легенди ви читайте (https://vseosvita.ua/library/legendi-pro-roslini-ukraini-14545.html).
- Проведемо разом акцію «Квітковий рай у себе на подвір’ї» (висадження та догляд за квітами).
- Станемо онлайн – туристами. Здійснимо віртуальну подорож Донецьким регіоном та Лиманскьким краєм (за корисним посиланням http://greentour.dn.ua/guide/).
- Переглянемо з вами пізнавальний відеоролик «Вода – джерело життя» (ви зможете його знайти за відповідним посиланням https://www.youtube.com/watch?v=KcIF0692WgE).
- Удосконалимо свої дослідницькі навички, ознайомившись з цікавими фактами про ліс (https://life.pravda.com.ua/society/2018/03/21/229694/), тварин (http://csvm.com.ua/ua/poleznoe-i-interesnoe/vokrug-sveta/interesnye-fakty-o-samyh-neobychnyh-zhivotnyh-mira.htm) та рослин https://www.youtube.com/watch?v=6uRYoncpFks).
- Пропонуємо прийняти участь у онлайн – вікторині «Земля – наш спільний дім» (через соціальну мережу Фейсбук).
- Проявимо себе у ролі екологів, розглянемо шляхи забруднення нашої планети (використаємо для цього необхідне посилання https://www.youtube.com/watch?v=4eNtC0qQM6U).
- Розкриємо свої творчі можливості, створивши пам’ятку «Збережемо нашу планету!» (роботи приймаються через соціальну мережу Фейсбук до 23.04.2020 року) на основі переглянутого відеоролику (https://www.youtube.com/watch?v=KZIq-bIAs8o).
- Пропонуємо учням старшої ланки прийняти участь у Міжнародному фотоконкурсі «Ми – люди Землі» (не виходячи зі своєї садиби).
Сподіваємося, що ви приймете наші пропозиції. І наша Земля стане чистою і прекрасною!